Чи всі чули про «фемінізацію Феміди»?

Ні? Тоді читайте цікавий блог на тему ролі жінок в сучасному правосудді!

Тривалий час, юридична професія вважалася винятково чоловічим видом діяльності, однак останнім часом тенденція змінюється.
Варто наголосити, що поняття гендерної рівності є відносно новим для суддівського професійного середовища.

Однією з проблем в питанні гендерної рівності є той факт, що суспільство не має чіткого розуміння взаємозв’язку понять «гендерна рівність» і «судова гілка влади». Вивчення кваліфікаційних вимог до представників суддівської професії, яке проводилося Вищою кваліфікаційною комісією суддів разом з Міжнародною громадською організацією «Універсальна екзаменаційна мережа» за підтримки проєкту USAID «Справедливе правосуддя» можна назвати однією зі спроб виявити гендерні аспекти суддівської професії. Дослідження проводилося у два етапи.

Під час першого етапу було детально опрацьовано 588 якісно заповнених анкет суддів (313 цивільної і 275 кримінальної спеціалізації), під час другого – 624 анкет (300 – адміністративної та 324 – господарської спеціалізації).

Під час аналізу таких статистичних даних було виявлено не лише гендерні відмінності оцінок особистих і моральних якостей судді, а й різницю у типах професійних проблем, з якими стикаються судді-жінки та судді-чоловіки.
Порівняння таких відповідей у гендерному розрізі засвідчило, що, хоча певні проблеми є спільними, але на першому місці у суддів-чоловіків все ж таки вказана проблема належних умов праці, в той час, як у суддів-жінок – велике навантаження.
Серед найбільш пріоритетних проблем судді-жінки назвали причини суто професійного характеру, серед яких недостатній рівень знань конкретного судді, сумніви у правильному застосуванню тієї чи іншої норми закону тощо. Водночас важливим для них є забезпечення явки учасників процесу, тоді як для суддів-чоловіків це питання не є першочерговим.

Враховуючи той факт, що підготовка високопрофесійних спеціалістів, якими є судді, охоплює не лише базові знання та навички, а й розуміння соціального контексту здійснення правосуддя, тому увага до реалізації принципу рівних прав і можливостей жінок і чоловіків при здійсненні судочинства є важливим елементом професійної освіти та підготовки майбутніх суддів.

Чому важливо саме жінкам суддям розвивати лідерські навички?

Сьогодні гендерна рівність – не далека мрія, а європейська дійсність. Сильне лідерство – двигун реформ.
Гендерні стереотипи у судовій сфері не дають змоги жінкам повною мірою проявити професіоналізм і реалізувати свій потенціал.
Гендерний підхід у здійсненні будь-якої реформи дозволяє розглядати участь, потреби та реалії жінок разом з участю, потребами та реаліями чоловіків.
При реформуванні законодавства важливо враховувати рекомендації Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 та Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW).
Лідерство має важливе значення у формуванні інституційної культури установи – як на рівні того, що лідери говорять і роблять стосовно рівності чоловіків і жінок, а також чи є чоловіки й жінки рівною мірою лідерами.
Окрім того, істотною перешкодою забезпечення гендерної рівності у судовій сфері залишається наявність упереджених ідей щодо соціальної ролі жінки в суспільстві. Досягнення гендерної рівності можливе лише у випадку подолання існуючих стереотипів шляхом активної співпраці із ЗМІ та вироблення якісно нового інструментарію протидії гендерній дискримінації у судовій сфері, базуючись при цьому на досвіді міжнародно-правової практики.

Міжнародні рекомендації з лідерства жінок-суддів

Рівна участь жінок і чоловіків у прийнятті рішень — це питання справедливості, поваги до прав людини та належного врядування.
Право на доступ до правосуддя для жінок є суттєвим для реалізації усіх прав, що захищаються Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Воно є фундаментальним елементом верховенства права та ефективного управління, разом із незалежністю, безсторонністю, цілісністю та довірою до правосуддя, боротьбою проти безкарності та корупції і рівної участі жінок в судочинстві та інших механізмах імплементації права. (Комітет з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок Загальна рекомендація №33 по доступу жінок до правосуддя)

Протистояти та усувати бар’єри для участі жінок як професіоналів у всіх інституціях та на всіх рівнях судової системи, а також у сферах, де надаються послуги, пов’язані із судочинством. Зробити кроки, включаючи тимчасові спеціальні заходи, для забезпечення жінкам рівного представництва в судових та інших механізмах виконання законів, таких як мирові судді, суддівський корпус, прокуратура, штат громадських захисників, юристів, адміністраторів, медіаторів, правоохоронних органів, судової та пенітенціарної системи та практикуючих експертів, а також в інших професійних областях.

Лідерство жінок суддів заради гендерної рівності в судовій системі має значення

За останні роки три жінки очолювали найважливіші суди України: Антикорупційний суд обрав Олену Танасевич, Конституційний – Наталю Шапталу, Верховний суд – Валентину Данішевську.

Як і в інших посткомуністичних країнах, жінки-судді й до цього не були рідкістю в українських судах.
В новітній історії кількість суддів-жінок навіть зрівнялась з кількістю суддів-чоловіків. Але бачити жінку суддею на керівній, ба більше того на найвищій судовій посаді, досі нетипово.

Розгляньмо декілька найвпливовіших судових установ світу:
❖ Верховний Суд США – 3 жінки з 9
❖ Європейський Суд з прав людини – 16 жінок з 47
❖ Міжнародний кримінальний суд – 6 жінок з 18

Якщо більшість важливих рішень ухвалюють, наприклад, тільки чоловіки або жінки, то існує ризик, що інтереси жінок/чоловіків не завжди будуть враховані. Гендерний баланс є важливим не лише тому, що жінки й чоловіки по-різному ставляться до права, виходячи зі свого досвіду. Давно помічено, що більшість справ, які стосуються гендерної дискримінації та жорстокості щодо жінок отримали розголос саме завдяки рішенням, на які вплинули жінки. Активність і лідерство жінок-суддів є необхідною умовою для забезпечення захисту прав людей і досягнення фактичної гендерної рівності в юриспруденції.

Для цього самі жінки судді мають мати відповідні знання і компетентності, демонструвати прихильність щодо гендерної рівності висловлюватись на вищому рівні за досягнення гендерної рівності.

Підготовлено Анастасією Єроменко, асоційованим членом Правничої асоціації «ДОБРОСУД», студенткою ННІП УДФСУ