Сьогодні говоримо про переваги й недоліки електронного правосуддя та електронні докази💽

Сьогодні в судах по всьому світі відбувається постійне зростання кількості судових процесів, що спричиняє накопичення великої кількості нових справ. Це призводить до того, що судовий процес займає все більше й більше часу, часто стає нерезультативним і викликає розчарування в усіх сторін — учасників процесу, їхніх адвокатів і суддів. Ключовим елементом контролю за скороченням часу у судових процесах є упорядкування судових процедур. Впровадження комп’ютерних мережевих інтернет-технологій в судах дає можливість організувати внутрішні процедури зі створення безпечного середовища та ефективною, гнучкою системою, яка зменшує часові обмеження та є набагато економнішою.

Переваги й недоліки електронного правосуддя💻

Переваги:

• Економія грошей (довгострокова);
• Економія часу;
• Економія простору;
• Розширений доступ до суду для адвокатів і учасників судового процесу.

Недоліки:

• Значні витрати на впровадження (короткострокові);
• Загрози безпеки та конфіденційності;
• Неможливість швидкого оцифрування усієї документації судів.

Електронне подання документів📲

Мабуть, найважливішою та найскладнішою подією в контексті впровадження ІТ-технологій в судову систему є електронне подання судових документів. Принаймні, ця технологія дозволяє судам-учасникам отримувати клопотання, записки та інші документи в електронній формі. Більш досконалі системи можуть бути частиною електронної системи управління судом, яка автоматизує отримання, категоризацію, обробку та зберігання відповідних даних у комп’ютерній системі судів.

В Сінгапурі була створена спеціальна система для електронного подання документів – EFS. Ця система була запроваджена судовою владою Сінгапуру для того, щоб платформи для юридичних фірм (LF) змогли подавати документи до судів в електронному вигляді через інтернет. EFS була спеціально розроблена для повного використання електронної «супермагістралі», щоб мінімізувати не тільки фізичне переміщення людей і паперових судових документів від юридичних фірм до судів, але й використовувати переваги електронного зберігання судової документації. У судах система EFS дозволяє автоматично направляти електронні документи до відповідних працівників реєстру для обробки. Збори, що сплачуються юридичними фірмами за подачу документів до суду, автоматично вираховуються EFS.

В Австрії документи також можна передавати за допомогою інтернету Це, зокрема, стосується цивільного процесуального провадження.

Натомість у США, у кожному штаті процедура й вимоги щодо подання документів є різними. Федеральні суди, суди штатів та муніципальні суди мають різні правила та положення щодо документів, поданих в електронному вигляді. Документи повинні відповідати критеріям подання відповідної юрисдикції. У багатьох судах США електронне подання є обов’язковим, і вони не допускають особистого подання документів.

Починаючи з 2012 року, Верховний народний суд Китаю спільно з іншими державними секторами зробили великі кроки для впровадження електронного обслуговування судових документів. 43 Поправка 2012 року до Цивільного процесуального закону КНР дозволяла вручення певних судових документів (без судових рішень, ухвал чи результатів медіації) факсом або електронною поштою. Через три роки Верховний народний суд Китаю узаконив «мобільний зв’язок» як метод обслуговування, а також встановив конкретні правила щодо використання електронних послуг. Ці зміни зробили судові документи доступнішими — принаймні для відсотка населення, яке користується мобільними телефонами та електронною поштою, — але вони супроводжувалися тривожним зростанням потенціалу спостереження, особливо тому, що у 2017 році в Китаї вдалося зареєструвати справжні імена всіх користувачів мобільних телефонів. Китайські суди також співпрацюють з місцевими поліцейськими управліннями та телекомунікаційними компаніями для обміну інформаційними базами даних. Крім того, деякі місцеві китайські суди впровадили «функцію примусового спливаючого сповіщення» для електронних послуг через мобільні телефони. Ця функція блокує мобільний телефон одержувача, якщо він не підтвердить отримання електронного документа. Хоча ця функція була ефективною, її критикували за порушення права власності та використання методів комп’ютерних вірусів.

Електронні докази🎞

Докази є основою будь-якого судового процесу, їх запровадження надзвичайно важливе в сучасних умовах. Електронні докази – це інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить факти, що мають відношення до справи, включаючи електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео та аудіозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текст, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронному вигляді.

Електронні докази – це «новинка» в судових процесах багатьох країн. Наприклад, у Китаї використання електронних доказів до 2012 р. було дуже обмеженим. Натомість в Австрії поняття «електронні докази» закріплене на законодавчому рівні та охоплює використання аудіо/відеозаписів, мобільних телефонів та інших носіїв даних як повноцінні докази у суді. На відміну від судів США, в яких будь-які докази можуть бути прийняті, якщо вони визнані дійсними, китайські судді визнавали докази лише в тому випадку, якщо вони відповідали певними встановленим вимогам. Хоча прототип електронних доказів існував у формі «електронного тексту даних» електронних контрактів, електронні докази не були офіційно визнані незалежним, юридичним типом доказів у Китаї.

Фактично це стало предметом гострих дискусій: чи вважалося це «документальним доказом» чи «аудіовізуальним матеріалом»? Чи можна було його використовувати в судовому процесі? Відповіді на ці питання було отримано у 2012 році, коли зміненою статтею 63 ЦПК КНР було визнано восьмий вид доказів у цивільних справах: «електронні дані».

Через три роки Верховний народний суд Китаю пояснив, що охоплює ця нова категорія доказів. Відповідно до Судового тлумачення цивільного процесуального права КНР від 2015 року, електронні дані – це «інформація, створена або збережена на певних електронних носіях за допомогою електронної пошти, електронного обміну даними, запису онлайн-розмов, блогу, мікроблога, текстового повідомлення на мобільний телефон, електронного підпису або доменного імені тощо. Це правило також стосується аудіо- та відеозаписів, збережених на електронних носіях». Відтоді китайська судова практика зайняла постійно зростаючу та всеохоплюючу позицію щодо тлумачення електронних доказів, і теперішні судді можуть розглядати електронні докази як доказові дані, які зберігаються, обробляються та передаються в цифровій формі.

Застосування електронних доказів в китайському судочинстві зросло з 2015 року. У 2018 році понад 73% китайських цивільних справ стосувалися електронних доказів. Проблема полягала у серйозній відсутності довіри судів до електронних доказів. Китайським суддям, як і суддям у всьому світі, було важко визначити справжність електронних доказів. Електронними даними легше маніпулювати, ніж іншими формами доказів, а маніпулювання часто складно (або неможливо) визначити. Крім того, авторство часто викликає гарячі суперечки. Традиційно китайські судді дозволили підтвердити автентичність електронних доказів одним із двох способів, обидва з яких є помилковими. Один із них – визнання протилежної сторони; інший – нотаріальне посвідчення на вимогу будь-якої зі сторін. Якщо сторона подає електронні докази під час судового розгляду, а протилежна сторона не висуває жодних заперечень, китайські судді, як правило, підтверджують їх достовірність, але рідко сторони просто погоджуються, що електронні докази опонента є достовірними.

Останніми роками в Китаї було створено більше методів аутентифікації електронних доказів. Поправка 2012 року до Цивільного процесуального закону КНР дозволяє технічним експертам надавати допомогу в судовому розгляді. Цих експертів наймають сторони для надання заяв та проведення експертиз від їхнього імені при вирішенні складних технічних питань під час засвідчення автентичності електронних доказів. Китайські цивільні судді також мають можливість ініціювати судово-медичну експертизу для оцінки автентичності. Хоча ці варіанти дають можливість суддям краще визначити автентичність, додаткові витрати (як гроші, так і час) для сторін, які беруть участь у судовому процесі, часто роблять такі процедури недоступними, ставлять менш заможні сторони в невигідне становище. Ці методи також не дають гарантії, адже навіть якщо використовувались обидва варіанти, судді все одно можуть неправильно визначити автентичності.

Матеріал підготувала студентка ННІП ДПУ, асоційована членкиня Правничої асоціації «ДОБРОСУД» Вікторія Ковбасюк

2 частина матеріалу буде присвячена електронній звітності та штучному інтелекту.