Ми перебуваємо в безлічі процесів, які відбуваються з нами та навколо нас. Для того, щоб їх збагнути нам потрібно час від часу зупинятись і читати. Саме так. Спільнота Добросудівців радить відшуковувати та знаходити відповіді на питання сьогодення в мудрості книг.

Сьогоднішня порада в рубриці книга добросудівця від Анастасії Доброчинської, адвокатки, очільниці комітету судової практики та експертизи Добросуду:
“Їднак історія колись скаже, хто ми були і де поділися”
©️Отаман Туз

Роман «Чорний Ворон» я прочитала за два роки до повномасштабної війні і написала:

«Ця книга – подарунок.
Навряд чи, я б колись наважилась купити її самостійно.
Адже ця споконвічна боротьба за незалежність України викликає почуття нестримноі туги, болю і смутку.
Бо досі, в часи сьогодення залишається актуальною. Від цього лячно і моторошно…»

Так побудована психіка людини, мозок, виконуючи функцію захисту, намагається відгородити нас від негативу.

Але, живучи котрий рік в перманентному стані війни, відчуваю провину за те, що (як мені тепер здається) я не досить глибоко вглядалась в питання необхідності ідентифікації нації, недостатньо багато робила для національного відродження.

Як і у більшості українців, пробудження настало завдяки війні. Це іспит, який не склали наші попередники, та який повинні скласти ми, щоб історія більше не повторювалася з нашими онуками та правнуками.

Книгу сміливо можна назвати ідеологічною мікстурою, яка здатна вплинути на хвору українську свідомість. Ось чому, я рекомендую її до читання.

«Чорний Ворон» – це сторінка історії нашої держави, виклад подій в Холодному Яру, 20ті роки минулого століття.

Між націоналізмом і патріотизмом тонка межа, і свої роздуми щодо політичних аспектів залишу поза відгуком…

Можна по-різному ставитися до описаних подій, підтримувати, співчувати чи бути противником, по-різному ставитися до наслідків цього визвольного руху, проте у будь-якому випадку, це частина нашого спільного минулого.

В книзі багато українського і мужнього.

Сумна, кривава, приречена на поразку, але доблесна і героїчна; надзвичайно важка, неоднозначна, але, несумнівно, шокуюча історія.

Є лінія палкого кохання, пригорошня містики, опис боїв, цитування реальних архівних документів…

Ця книга писалась автором багато років і дійсно варта Шевченківської премії.